Вплив телебачення на дітей

В умовах складних соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві в останні 15 - 20 років, помітно зменшилися виховні функції сім'ї та школи. Спілкування з дітьми йде у батьків на другий план. Звідси - зростає вплив засобів масової інформації на процес соціалізації та формування світогляду підростаючого покоління

 ЗМІ, нерідко замінюючи батьків, дають результати, які не завжди легко вдається передбачити або виправити. Наприклад, фахівці підрахували, що дошкільнята дивляться телевізор у середньому по чотири години на день. За всі шкільні роки молоді люди проводять у екрану 15 тисяч годин, а на уроках близько 11 тисяч годин, тобто значно менше часу, ніж перед екранами телевізорів. За цей час вони бачать приблизно 13 тисяч випадків насильницької смерті.ТБ розповідає чи показує дитині більше "повідомлень", ніж батьки, друзі або вчителі і досить часто діти довіряють цим повідомленням не менше, а іноді навіть більше ніж рідним і близьким. А сучасне вітчизняне телебачення для залучення уваги широкої публіки і отримання великих прибутків від реклами схильне транслювати насильницькі та еротичні сюжети, пробуджуючи найнижчі інстинкти людини.Якщо дорослий ще може критично оцінювати всю цю телепродукцію і відокремлювати віртуальну реальність від дійсності, то діти, з-за відсутності у них повної свідомості кордонів реальності, всі події, які відбуваються перед їх очима, сприймають як справжні. Вбивство і насильство не викликають у них почуття страху чи відрази, тому що в результаті звикання до таких телевізійним передачам побачене на екрані стає для дітей не тільки реальним, але і природним. Дитина часто ці телевізійні схеми сприймає як план для наслідування у реальному житті і у нього поступово формується кримінальний стильмислення. Якщо тебе образили - ти повинен дати здачі і знищити кривдника, якщо ти розумієш, що не можеш досягти того, до чого прагнеш законними методами, то не страшно в чомусь переступити кордон, якщо ти багатий і сильний - закон для тебе не писаний. У результаті маємо звикання до цих сцен, формування уявлень, що основний шлях вирішення більшості проблем - насильницький, та формування вельми дивних ідеалів чи зразків для наслідування. Дані соціологічного дослідження канд. псих. наук О.Ю. Дроздова (Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України) показують що 58% молоді прагне копіювати поведінку телегероїв, більшою частиною з іноземних фільмів, а 37,3% молоді взагалі готові вчинити протиправні дії, копіюючи телегероїв.Особливо небезпечно показувати фільми зі сценами насильства або розпусти і агресивні мультфільми маленьким дітям. Наприклад, коли двохлетнім дітям показали «Том і Джеррі», то після мультфільму вони почали битися маленькими табурет, які були в кімнаті, копіюючи героїв. А деякі діти можуть взяти молоток або ніж, як герої цих мультиків і вдарити іншу дитину або навіть дорослого. Чотирирічний дитина почала бити кулачками своїх рідних після перегляду «Матриці», так як він побачив, що хороший Нео довгий час бився з поганими дядьками ». Дослідники з'ясували, що діти, які здійснили злочин, покалічивши інших дітей під час гри, взагалі не розуміють, що таке біль живої істоти і співпереживання, так як вони не можуть поставити себе на місце того дитини, якій вони завдали шкоди, так як батьки їх цьому не навчили, а мультфільми навпаки показували, як «прикольно» наносити біль іншій істоті або людині, як це показано у «Том і Джеррі».

На жаль значна частина зарубіжних мультфільмів наповнені агресивними або аморальними сценами: різноманітні покемони і кіборги, які постійно знищують один одного.

Тому подібні мультфільми дітям не можна показувати ні в якому разі, а в нас вони транслюються щоденно, є навіть спеціальні канали, здебільшого наповнені подібною продукцією.

Результати можна спостерігати в реальному житті.

Барселона. Троє підлітків вирішили повторити трюк, який вони побачили по телебаченню і пізно ввечері натягнули через вулицю пластиковий шнур і спостерігали як він перерізав горло мотоциклістові.

Лондон. Двоє шестирічних хлопчиків повністю зруйнували будинок своїх сусідів, щоб повторити телепередачу і заслужити премію. У дитячій передачі пропонувалося самим оригінальним способом зруйнувати збудований у телестудії будинок.

Осло. Група 5-6 річних дітей гралася в черепашки - ніндзя і на смерть забила одну з дівчаток.

Валенсія. 20-річний юнак, переодягнувшись черепашкою-ніндзя заліз у сусідній будинок і зарізав подружжя і їх дочку.

І таких випадків стає все більше, так як заради видовища і наживи телекомпанії часто нехтують моральними нормами і переходять дозволені межі. У США був такий випадок. Вранці 1 травня 1998 більшість американських  телекомпаній перервали трансляцію дитячих передач і в прямому ефірі почали показувати самогубство на вулиці Лос Анжелеса, чоловіка, який дізнався що він хворий на СНІД. І більшість дітей були змушені дивитися,  як цей чоловік бігав з рушницею, погрожуючи іншим, а потім вистрилив собі в голову, заливши власною кров'ю частину вулиці. Телекомпанії пізніше попросили вибачення у батьків, але ситуації це не змінює і наслідки ми вже спостерігаємо сьогодні, коли майже щомісяця передають новини, що той чи інший школяр або студент застрелив своїх однокласників чи вчителів, або просто незнайомих людей, так як їм поставили погану оцінку чи образили і вони таким чином розраховуються за образу.